Управління якістю освітніх послуг у закладі вищої освіти

1. Створення Європейського простору вищої освіти

В основі Болонського процесу лежить структурна і парадигмальна реформа вищої освіти в Європі.

Метою цієї реформи є процес конвергенції європейських систем вищої освіти.

Стратегічним завданням Болонського процесу є формування Європейського простору вищої освіти (EHEA), що ґрунтується на спільності принципів функціонування систем вищої освіти країн-учасниць. Реалізація цих перетворень (визначення їх принципів і механізмів) здійснюється відповідно до комюніке і декларацій конференцій європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, що проводяться не рідше, ніж раз на два роки.

Системи управління якістю надання освітніх послуг вищими навчальними закладами (далі – ВНЗ) – складне і динамічне явище, яке з часу отримання Україною незалежності стало предметом особливої уваги держави.

Тотальний державний контроль, притаманний попередньому періоду розвитку України в складі Союзу Радянських Соціалістичних Республік за системою освіти,  разом із постійно поновлюваним державним замовленням на випускників вищих навчальних повністю відокремив вітчизняну систему вищої освіта від процесів розвитку систем освіти в інших державах, а відтак – і від розвитку СУЯ надання навчальних послуг у світі.

Водночас, незважаючи на інколи суттєві відмінності прийнятих у різних державах моделей управління якістю надання навчальних послуг, в Європі позначився початок процесу зближення та уніфікації цих систем. Наслідком розвитку цього процесу стало створення Європейського простору вищої освіти, що забезпечило навчальну і трудову мобільність осіб, що навчаються, та викладачів у межах об’єднаної Європи, а згодом – і у світі.

З обранням Україною курсу на інтегрування у світові, а передусім – європейські, структури постало питання про необхідність адаптування вітчизняної системи управління закладами вищої освіти до європейських рекомендацій. Основою такого адаптування є запровадження сучасних СУЯ надання освітніх послуг, які є інтегральною частиною системи управління ВНЗ незалежно від форм власності.

Вирішення проблеми запровадження сучасних СУЯ надання навчальних послуг впритул пов’язане з проблемами реформування системи вищої освіти загалом. Сюди належать перехід до трирівневої системи освіти, запровадження міжнародної системи оцінювання знань осіб, що навчаються, сучасних систем атестування та сертифікування ВНЗ, вирішення проблем структурної перебудови системи вищої освіти тощо.

Якщо вирішення проблем реформування галузі вищої освіти загалом майже повністю знаходиться в компетенції державних органів влади, то питання модернізації систем управління якістю надання навчальних послуг – компетенція і завдання самих закладів вищої освіти.

2. Проблема забезпечення якості вищої освіти як ключова в освітньому просторі

Проблема забезпечення якості вищої освіти є ключовою у European Higher Education Area (EHEA) та відповідно відображена у всіх документах Європейського освітнього простору, що стосуються підвищення якості освіти

Болонська декларація від 19 липня 1999 р. ─ спільна заява європейських міністрів освіти (The Bologna Declaration of 19 June 1999. Joint declaration of the European Ministers of Education). Серед шести основних напрямів формування EHEA і розвитку європейської системи вищої освіти проблема якості посідає п’яту позицію у такому формулюванні: «Сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості освіти».

Підхід то вирішення цієї проблеми кожного навчального закладу зокрема залежить від специфіки закладу: напряму підготовки фахівців, переліку) спеціальностей, категорії замовників. Однак, вирішуючи проблеми модернізації системи управління якістю надання навчальних послуг, усі ВНЗ повинні дотримуватись вимог чинного законодавства, прийнятих державних стандартів та обов’язкових міжнародних рекомендацій.

При цьому потрібно враховувати, що основними світовими тенденціями в галузі забезпечення якості освітніх процесів є:

– розроблення єдиних критеріїв і стандартів гарантії якості освіти (як приклад, документ “Стандарти і Директиви для агентств гарантії якості у вищій освіті на території Європи”);

– створення і впровадження систем якості ВНЗ на базі різних моделей системи якості, включно з вимогами і рекомендаціями міжнародних стандартів ISO 9000, європейської моделі ТОМ тощо;

– створення, розвиток і гармонізація національних систем акредитації освітніх програм Європейських країн;

– перенесення основної уваги з процедур зовнішнього контролю освітнього процесу і його результатів на базі національних систем акредитації і атестації на внутрішню самооцінку з використання різних моделей.

3. Причини створення та належного функціонування систем управління якості освітніх послуг

Основні причини посиленої уваги держави до створення та належного функціонування системи управління якістю полягають у тому, що:

– Україна обрала стратегічний курс на інтеграцію у європейський та світовий політико-економічний простір;

– з’явились нові для України види ВНЗ як, наприклад, приватні;

– виявились принципові відмінності в системи управління якістю у ВНЗ в Україні та за її межами;

– випускникам вітчизняних ВНЗ стало складно продовжувати навчання за кордоном чи отримати там відповідну роботу через неможливість порівняння результатів їх навчання з результатами навчання їх зарубіжних колег;

– викладачі ВНЗ були майже повністю позбавлені можливості брати участь у міжнародному розподілі праці;

– виявилась критеріальна несумісність застосовуваних в Україні та за кордоном системи управління якістю надання навчальних послуг.

4. Розвиток концепції управління якістю надання навчальних послуг

Розвиток концепції управління якістю надання навчальних послуг в Європі вже має тривалу історію. Зокрема, на цьому шляху можна відзначити такі етапи:

1) 1985 р. – Великобританії, Франції і Нідерландах вперше в світі ініційовано процеси із забезпечення якості у вищій освіті;

2) 1994 – 1998 рр. – пілотний проект Європейського Союзу (далі – ЄС), спрямований на забезпечення якості освіти. Результат проведення проекту – прийняття Радою міністрів по освіті ЄС Рекомендацій про Євроспівробітництво в забезпеченні якості вищої освіти (98/561/ЕС);

3) 1999 р. (червень) – підписання 30-ма європейськими країнами декларації про реформи у вищій освіті, зокрема стосовно питань управління якістю під час створення Європейської зони вищої освіти;

4) 2000 р. – створення Європейської мережі агентств з якості (ЕН()А), що представляє наднаціональний рівень забезпечення якості освіти на території Європи;

5) 2000 р. – підписання Лісабонської програми, що ініціює розвиток економіки знань в європейському реґіоні;

6) 2003 р. (травень) – підписання Лісабонської програми, що ініціює розвиток економіки знань у Європейському реґіоні;

7) 2003 р. (жовтень) – проведення 32 сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (далі – ЮНЕСКО), на якій вироблено сумісні принципи із забезпечення якості транскордонної вищої освіти;

8) 2005 р. – зустріч міністрів освіти країн ЄС у Бергені з метою розширення Європейського простору вищої освіти;

Відповідно до прийнятих у Європі рекомендацій, основними елементами СУЯ надання навчальних послуг у ВНЗ є:

– організаційна структура;

– процесна модель надання навчальних послуг;

– документація СУЯ надання навчальних послуг;

– нормативно-методологічна база;

– лідерська роль керівництва ВНЗ;

– чітко визначені ресурси для управління якістю;

– механізм неперервного вдосконалення.

Основою для створення у ВНЗ системи управління якістю надання навчальних послуг є міжнародні стандарти ІSО 9000:2000 і державні стандарти України ДСТУ ІSО 9000-2001, ДСТУ 9001-2001 та ДСТУ 9004-2001.

Дослідженню окремих питань подальшого розвитку і реформування системи вищої освіти загалом, удосконаленню механізмів управління ВНЗ різних форм власності на сучасному етапі, окремим заходам з моніторингу якості освіти та підвищення її рівня в Україні протягом 2001 – 2008 рр. присвячені численні праці.

Однак більшість із них є описовими і стосується шляхів вирішення окремих проблем. Оскільки в Україні немає єдиної політики формування підходів до процесу навчання як до сфери надання послуг, а відтак – реформування СУЯ надання навчальних послуг, досі є мало робіт, у яких комплексно розглянуті підходи до модернізації СУЯ надання навчальних послуг ВНЗ та практичні рішення із запровадження рекомендацій міжнародних та вітчизняних стандартів у практику.

Література

1. Вища освіта в Україні : Навч. посіб. / В. Г. Кремень, С. М. Ніколаєнко, М. Ф. Степко та ін. – К. : Знання, 2005. – 327 с.
2. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, 1.1. Бабин. - Тернопіль: Навчальна книга -Богдан, 2004.-384с.
3. Глосарій (термінологія) Болонського процесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mon.gov.ua/main. php?query= education /higher/bolon/8.
4. Добко Т. Від контролю до культури якості: перезавантаження процесів забезпечення якості в українській вищій школі: практ. посіб. / Темпус-проект 516935-TEMPUS-1-2011-1-FITEMPUS-SMGR, Towards Trust in Quality Assurance Systems. /за ред. С. Гришко, Т. Добка, О. Кайкової, В. Терзіяна, Т. Тііхонена та ін. - Львів: Манускрипт, 2014. - 166 с.
5. Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (15.10.2014).
6. Закон України «Про освіту». Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991. – № 34. – С. 451. Електронний ресурс. Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12.
7. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII. Електронний ресурс. Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/222-19
8. Інформація про Європейську рамку кваліфікацій: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu /education /lifelong-learning-policy/doc44_ en.htm#doc.
9. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. Указ Президента України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: gov.ua/laws
10. Національний освітній глосарій: вища освіта / 2-е вид., перероб. і доп. / авт.-уклад.: В. М. Захарченко, С. А. Калашнікова, В. І. Луговий, А. В.Ставицький, Ю. М. Рашкевич, Ж. В. Таланова / За ред. В. Г. Кременя. – К. : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2014. – 100 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.erasmusplus.org.ua/2014-05-30-14-56-19/prezentatsii/category/3-materialy-natsionalnoi-komandy-ekspertiv-shchodo-zaprovadzhenniainstrumentiv-bolonskoho-protsesu.html.
11. Правові засади реалізації Болонського процесу в Україні: монографія / Колектив авторів: Бугров В., Гожик А., Жданова К., Зарубінська І., Захарченко В., Калашнікова С., Козієвська О., Линьова І., Луговий В., Оржель О., Рашкевич Ю., Таланова Ж., Шитікова С.,; за заг. ред. В. Лугового, С. Калашнікової. – К.: ДП «НВЦ «Пріоритети»», 2014. – 156 с.
12. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Єропейському просторі вищої освіти (ESG). ─ К.: ТОВ «Поліграф плюс», 2015. ─ 32 с.

Додаткова

1. Realising the European Higher Education Area. Communiqué of the Conference of Ministers responsible for Higher Education in Berlin on 19 September 2003. – Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.ehea.info/Uploads/Declarations/Berlin_Communique1.pdf
2. The European Higher Education Area – Achieving the Goals. Communiqué of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Bergen, 19-20 May 2005. – Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.ehea.info/Uploads/Declarations/ Bergen_Communique1.pdf.
3. J. Lokhoff et al. (Eds.), A Tuning Guide to Formulating Degree Programme Profiles Including Programme Competences and Programme Learning Outcomes, Tuning Association, 2010. - 96 pp. http://core-project.eu/documents/Tuning%20G%20Formulating%20Degree%20PR4.pdf
4. London Communiqué «Towards the European Higher Education Area: responding to challenges in a globalised world», 18 May 2007. Електронний ресурс. Режим доступу : http://www.ehea.info/Uploads/DeclarationsLondon_Communique18May2007. pdf.
5. The Bologna Process 2020 – The European Higher Education Area in the new decade. Communiqué of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Leuven and Louvainla-Neuve, 28-29 April 2009. – Електронний ресурс. Режим доступу : http://www.ehea.info/Uploads/Declarations/Leuven_Louvain-la-Neuve_Communiqué_April_2009.pdf.
6. Budapest-Vienna Declaration on the European Higher Education Area, March 12, 2010. – URL: http://www.ehea.info/Uploads/Declarations/Budapest-Vienna_Declaration.pdf.
7. Будапештсько-Віденська декларація про створення Європейського простору вищої освіти, 12 березня 2010 року, Будапешт (Угорщина) – Відень (Австрія). – Електронний ресурс. Режим доступу : http://www.lnu.edu.ua/Pedagogika/bolon/11.pdf.
8. Bucharest Communiqué «Making the Most of Our Potential: Consolidating the European Higher Education Area», Bucharest, on 26 and 27 April 2012. – http://www.ehea.info/Uploads/(1)/Bucharest%20Communique%
9. Бухарестське комюніке «Використання нашого потенціалу з найбільшою користю: консолідація Європейського простору вищої освіти, Бухарест, 26-27 квітня 2013 р. – Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.tempus.org.ua/uk/vyshha-osvita-ta-bolonskyj-proces/informacijno-analitychnimaterialy/756-novini-rozvitku-bolonskogo-procesu.html.
10. Електронний ресурс. Режим доступу : http://education-ua.org/ua/articles/519-pobudova-standartiv-vishchoji-osviti-ta-osvitnikh-program-v-konteksti-novogo-zakonu-ukrajini-pro-vishchu-osvitu
11. Електронний ресурс. Режим доступу : https://www.tempus.org.ua/uk/about-us.html
12. Забезпечення якості вищої освіти: європейські кращі практики для України. / Жиляєв І. Б., Ковтунець В.В., Сьомкін М.В. / Вища освіта України: стан та проблеми – К. : Нац. акад. прав. наук України, НАПН України, 2015. – 96 с.
13. Концепція забезпечення якості вищої освіти України (Проект Європейського Союзу: Національний Темпус/ Еразмус+ Офіс в Україні). Електронний ресурс. Режим доступу : dovira.eu/images/QA_concept_Final.pdf.

Перейти до наступної теми

Зміст